Арешт криптовалюти хакерів та її подальша передача АРМА: правові наслідки (Сергій Литвиненко)

Передача арештованої криптовалюти хакерів в управління АРМА — подія, яка не має прецеденту в українській правовій практиці.

27 червня 2026 року на державний криптогаманець агентства надійшло понад 8,3 млн USDT — понад 372 млн грн, вилучених у члена міжнародного хакерського угруповання. Загальний збиток від діяльності цього об’єднання перевищує 100 млн доларів США. 

Юридична особливість ситуації полягає у природі самого активу.

На відміну від нерухомості чи автомобіля, криптовалюту неможливо «заморозити» записом у реєстрі. Контроль над криптоактивом означає контроль над приватним ключем гаманця, і саме тому передача 8,3 млн USDT до АРМА є не формальним юридичним актом, а фактичним фізичним переміщенням активу на спеціальний державний гаманець. Це підтверджується публічними даними блокчейну.

До цього в Україні арешти на криптоактиви накладали, але реального переведення коштів під контроль держави не відбувалось.

Також існують технічні відмінності між різними блокчейн-мережами:

— в одних мережах заблокувати переказ неможливо, але можна внести адресу гаманця до санкційного списку (чорного списку);

— в інших мережах блокування активів відбувається на рівні протоколу через механізм голосування.

Окрім цього, важливо розуміти статус активів на цьому етапі. 

Арешт майна у кримінальному провадженні — це захід забезпечення, передбачений статтями 170-175 КПК України. Його мета — унеможливити знищення, відчуження або приховування активу. Конфіскація можлива лише як наслідок обвинувального вироку суду, що набрав законної сили. Відповідно, 8,3 млн USDT на гаманці АРМА – це арештоване майно під державним управлінням, але не державна власність.

Повноваження АРМА щодо управління такими активами визначені Законом України № 772-VIII від 10.11.2015, проте для криптовалюти цей механізм застосовується вперше.

Три сценарії долі арештованих активів

Подальша доля 8,3 млн USDT залежить від результату кримінального провадження. Юридично можливі три варіанти.

Конфіскація в дохід держави — у разі обвинувального вироку суд може ухвалити рішення про спеціальну конфіскацію криптоактивів як знаряддя або результату злочину. Після цього АРМА реалізує їх у встановленому законом порядку, а кошти спрямовуються до державного бюджету.

Компенсація потерпілим — з огляду на масштаб збитків (понад 100 млн доларів США) арештовані активи можуть піти на відшкодування шкоди жертвам хакерського угруповання. Це питання вирішується судом у межах цивільного позову в кримінальному провадженні.

Повернення власнику — у разі виправдувального вироку чи закриття справи держава зобов’язана повернути не лише кількість, а й вартість переданих в управління криптоактивів.

Ризики оскарження і що потрібно змінити

Сторона захисту матиме підстави оскаржувати не лише факт арешту, а й законність передачі криптовалюти в управління АРМА. Чіткої законодавчої процедури управління саме цифровими активами в Україні наразі не існує – на відміну від нерухомості чи транспортних засобів, де порядок детально регламентований підзаконними актами. Захист може аргументувати, що рішення про передачу ухвалено за аналогією закону, а не на підставі прямої норми. Додатковим предметом спору здатна стати оцінка вартості активу на момент арешту – волатильність криптовалют ускладнює фіксацію точної суми збитків.

Для системного врегулювання питання можна виділити чотири кроки:

— нормативно врегулювати процедуру зберігання приватних ключів і запровадити механізм мультипідпису, щоб жодна особа не мала одноосібного контролю над активом;

— встановити обов’язковий незалежний аудит криптогаманців АРМА: блокчейн надає для цього усі технічні можливості;

— розглянути конвертацію волатильних активів у стейблкоїни або фіатну валюту за ухвалою суду, оскільки інші криптоактиви можуть знецінитись на 80-90% до моменту вироку і фактично знищити відшкодування для потерпілих;

— законодавчо закріпити статус криптовалюти як окремого виду майна в КПК: зараз вона підпадає під загальні норми про «інше майно», що створює правову невизначеність при оскарженні арешту.

Що таке стейблкоїн USDT

USDT (Tether) — це криптовалюта зі стабільною вартістю, прив’язана до долара США у співвідношенні 1:1. Вона широко використовується як міст між фіатними валютами та іншими цифровими активами завдяки стабільності курсу, високій ліквідності та можливості швидкого переказу в рамках різних блокчейн-мереж.

Світовий досвід показує, що подібні питання є складними навіть для розвинених правових систем.

У США у справі Silk Road було конфісковано понад 69 000 біткоїнів, які згодом реалізовувались на публічних аукціонах, але один із агентів DEA отримав вирок за крадіжку частини вилучених коштів через відсутність належного контролю за приватними ключами.

У Німеччині рекордний продаж 50 000 біткоїнів до набрання вироком законної сили спричинив дискусію щодо презумпції невинуватості.

Велика Британія обрала шлях спеціального законодавства: у рамках Proceeds of Crime Act 2002 (POCA) криптовалюта прямо визнана майном, що підлягає конфіскації, а для її зберігання залучаються акредитовані кастодіани.

Практика передачі цифрових активів під державне управління в Україні

Суд уже передавав АРМА криптоактиви українця на 123 мільйони доларів США. Це справа, де арешт накладався на значно більший обсяг активів. Захід забезпечення у вигляді арешту майна передбачений статтями 170-175 КПК України і застосовується для унеможливлення знищення або відчуження активів до вирішення справи по суті.

Паралельно українські правоохоронці напрацьовують процедури роботи з цифровими активами у взаємодії з міжнародними партнерами. Фахівці АРМА, Офісу Генерального прокурора, СБУ та ДБР опрацьовували технічні та правові механізми вилучення криптовалюти ще з жовтня 2023 року. Кіберзлочинність дедалі активніше використовує цифровий простір для приховування незаконних доходів, що робить напрацювання відповідної правової бази нагальним питанням.