Єдиний соціальний внесок є обов’язковим платежем для фізичних осіб-підприємців. Водночас законодавство передбачає низку винятків, коли ФОП можуть не сплачувати ЄСВ.
1. ФОП, які одночасно працюють за трудовим договором або контрактом, якщо роботодавець сплачує за них мінімальний страховий внесок. У такому разі підприємець має право не сплачувати ЄСВ за себе.
2. ФОП-пенсіонери (за віком або за вислугою років), а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або державну соціальну допомогу.
3. Мобілізовані ФОП, військовослужбовці за контрактом і резервісти, які не мають найманих працівників. На весь період військової служби вони звільняються від сплати ЄСВ. При цьому час служби зараховується до страхового стажу.
4. ФОП, податкова адреса яких зареєстрована на тимчасово окупованих територіях або територіях, де ведуться бойові дії.
5. Підприємці, які перебували в полоні. Вони звільняються від сплати ЄСВ на весь період перебування в неволі та ще упродовж 6 місяців після звільнення.
6. Підприємці, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, а також прийомні батьки, усиновлювачі й опікуни: у таких випадках ЄСВ за них сплачує орган соціального захисту населення.
7. Підприємці на загальній системі оподаткування, якщо у звітному місяці вони не отримали доходу і чистий прибуток дорівнює нулю. За такий період ЄСВ не нараховується.
Для ФОП на загальній системі ЄСВ нараховується на суму чистого оподатковуваного доходу. Якщо ж за звітний період підприємець не отримав доходу або працював у збиток, він може не сплачувати ЄСВ. Але внесок можна сплатити добровільно — тоді цей період зарахують до страхового стажу.
Однак це правило не поширюється на «ФОП–спрощенців» 1-3 груп, які зобов’язані сплачувати ЄСВ незалежно від того, чи отримували вони дохід.
Водночас загального звільнення від сплати ЄСВ через запровадження воєнного стану в Україні немає.
Загальна норма про масове звільнення від ЄСВ через воєнний стан відсутня. Звільнені саме через війну – мобілізовані, а також ті, чиї підприємства зареєстровані на тимчасово окупованих територіях та територіях, де ведуться бойові дії.
Для звільнення від сплати ЄСВ недостатньо лише належати до пільгової категорії. Потрібно документально підтвердити право на пільгу та повідомити про це Державну податкову службу України.
Перелік документів залежить від конкретної підстави. Наприклад, це можуть бути документи про мобілізацію, пенсійне посвідчення, документи щодо місця реєстрації ФОП, а також витяг з офіційного переліку територій бойових дій чи тимчасово окупованих територій, якщо право на звільнення пов’язане з місцем реєстрації підприємця.
Якщо ФОП був мобілізований, після демобілізації він має протягом 10 календарних днів подати до податкової заяву та документи, що підтверджують проходження військової служби. Якщо після демобілізації підприємець проходить лікування чи реабілітацію через поранення, цей строк відраховується з дня їх завершення, а не з дня звільнення зі служби.
Якщо підприємець зобов’язаний сплачувати ЄСВ, але не робить цього, йому загрожують фінансові санкції та примусове стягнення боргу.
За це донараховуються штрафи, пеня, обмежуються реєстраційні дії, також може бути застосоване примусове стягнення і в деяких випадках навіть може бути кримінальна відповідальність за окремими статтями.
Штраф становить від 20% своєчасно не сплаченої суми ЄСВ. Крім того, на борг нараховується пеня – 0,1% від суми недоплати за кожен день прострочення. Якщо заборгованість не погашається, Державна податкова служба України може застосувати заходи примусового стягнення.
Водночас сума ЄСВ залежить від системи оподаткування та статусу підприємця. Загалом мінімальний страховий внесок становить 1902,34 грн на місяць (за місяць, у якому отримано дохід), тоді як максимальний може сягати 38 046,80 грн. Саме від суми внеску, яку ФОП мав сплатити, розраховуються штрафні санкції.