Уникнення ризиків при експорті товарів: поради юриста (Анастасія Руденко)

У сучасних умовах глобалізації українські компанії дедалі активніше виходять на зовнішні ринки, адже експорт товарів — це можливість масштабувати бізнес, однак і зона підвищених юридичних та комерційних ризиків. Щоб уникнути фінансових втрат, правових спорів чи блокування поставок, експортерам слід дотримуватися ряду юридично обґрунтованих порад. 

1. Правильно укладений зовнішньоекономічний контракт – ключ до безпеки 

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – це основний документ, що регулює взаємовідносини між експортером та іноземним контрагентом. Його оформлення регламентується:

— статтями 6-8 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

— постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.1995 № 444 «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті».

Положення про укладення, істотних умов і форми договору визначені статтями 638-647 Цивільного кодексу України. 

На що звернути увагу: 

— Чітко визначені предмет, ціна, умови поставки та оплати. 

— Застосування міжнародних стандартів (наприклад, Incoterms 2020) для визначення зобов’язань сторін. 

— Умови форс-мажору згідно з Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Віденська конвенція, 1980). 

— Юрисдикція та спосіб вирішення спорів (наприклад, арбітраж в ICC або в ICAC при ТПП України).

2. Перевірка контрагента: due diligence як запорука безпеки

Перед підписанням будь-якого контракту юристи радять провести due diligence — юридичну перевірку потенційного партнера. Особливо це актуально для перших поставок або роботи з компаніями з високоризикових юрисдикцій. 

Як перевірити: 

— запросити установчі документи, фінансову звітність, реєстраційні дані. 

— скористатися міжнародними базами (D&B, World-Check, OpenCorporates). 

— враховувати санкційні обмеження згідно з законами України та міжнародними списками (OFAC, ЄС, ООН).  

3. Контроль валютних операцій та митного оформлення 

Згідно з Законом України «Про валюту і валютні операції», експортні операції повинні відповідати встановленим строкам розрахунків — не пізніше 365 днів з дати оформлення митної декларації. Порушення строків загрожує штрафами (ст. 13 вказаного Закону). 

Також необхідно правильно оформити інвойси, пакувальні листи та митні декларації, а також дотримуватись правил кодів УКТ ЗЕД та заходів тарифного регулювання (мито, квоти, ліцензії). 

4. Страхування ризиків – додатковий рівень захисту 

Для уникнення фінансових втрат у разі форс-мажору, невиконання зобов’язань чи пошкодження вантажу рекомендується страхувати вантаж за умовами Cargo Insurance, та оформлювати страхування експортних кредитів (наприклад, через Експортно-кредитне агентство України). 

5. Врахування специфіки експортного контролю 

Експорт деяких товарів (озброєння, подвійного призначення, стратегічних матеріалів) підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання». 

Перед вивезенням таких товарів варто перевірити коди УКТ ЗЕД на предмет включення до контрольних списків, а також отримати дозвільні документи від Державної служби експортного контролю України. 

Висновки 

Ризики при експорті можна мінімізувати завдяки: юридично грамотному контракту, перевіреному контрагенту, дотриманню валютного, митного та експортного законодавства, страховому захисту. 

Але головне — це своєчасне залучення професійного юриста, який не лише перевірить документи, а й супроводжуватиме весь експортний процес. Це інвестиція, яка захищає бізнес від помилок з багатотисячними наслідками.