Зателефонуйте нам
+38 (050) 668 92 02
Платники єдиного податку з доходом від 1 млн грн мають сплачувати 20% ПДВ від січня 2027 року. Про це йдеться у законопроєкті, який опублікувало Міністерство фінансів України.
Ключовою новацією, яку держава має втілити для підприємців, є обов’язкова реєстрація платником ПДВ для тих з них, чиї доходи за останні 12 місяців перевищать 1 млн грн. Це фактично скасовує одну з основних переваг спрощенки: можливість уникати ПДВ за значних оборотів.
“Сотні тисяч ФОПів змушені будуть або ускладнювати облік, або переглядати бізнес-модель”, — коментує адвокат, арбітражний керуючий, керуючий партнер АО «Віннер Партнерс» Сергій Литвиненко.
Законопроєкт узгоджується з вимогами МВФ та євроінтеграційними зобов’язаннями України. Він спрямований на боротьбу з “дробленням” бізнесу великими компаніями на дрібні ФОПи, наповнення бюджету та гармонізацію з директивами ЄС.
“На сьогодні платники єдиного податку 1–3 груп можуть не реєструватися платниками ПДВ, доки залишаються в межах лімітів своєї групи. Новий законопроєкт пропонує уніфікувати правила для всіх”, — пояснює експерт.
Передусім йдеться про єдиний поріг — щойно дохід за останні 12 місяців перевищить 1 млн грн, реєстрація платником ПДВ стане для підприємця обов’язковою. Нагадаємо, що зараз ФОПи 1–3 груп можуть уникати ПДВ, доки не перевищують ліміт своєї групи (наприклад, 7,8 млн грн для 3-ї групи 2025 року). Після змін ліміт стане жорстким для всіх.
Також зверніть увагу на ставку ПДВ: стандартні 20% (або 7%/14% для окремих категорій товарів/послуг).
До того ж відбудеться корекція єдиного податку: для 3-ї групи ставку планують знизити з 5% до 3%, але це лише частково компенсує нарахування 20% ПДВ зверху на ціну товару чи послуги.
Впровадження змін планується поетапно, щоб бізнес мав час на адаптацію:
Тож підприємці мають приблизно 1–1,5 року на підготовку, зокрема, протестувати системи обліку.
За словами експертки з питань бізнесу і оподаткування Олександри Томашевської, під час реєстрації платником ПДВ слід передбачити, що усі ціни на товари чи послуги необхідно буде перерахувати і додати ПДВ за базовою ставкою 20% чи тою ставкою, яка, можливо, буде запроваджена для окремих видів діяльності.
“На мою думку, збільшення цін на суму ПДВ — це обовʼязковий крок. Якщо вид діяльності ФОП має право на пільгу з ПДВ, це потрібно зʼясувати заздалегідь”, — додає експертка.
Звітність з ПДВ і адміністрування податку — складні, попереджає вона. Якщо декларацію з єдиного податку підприємець міг заповнити і здати сам, звітність з ПДВ значно складніша і вимагає професійної допомоги.
Ба більше, звітність з ПДВ — щомісячна, тож документація має вестися практично в режимі реального часу.
“Кожна бізнес-подія, наприклад, оплата клієнтом рахунку чи відвантаження товарів чи надання послуг, передбачають складання податкової накладної. Це цифровий документ, що формується за правилом першої події. Такі накладні обовʼязково реєструються у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, є визначені строки їх реєстрації, а також штрафні санкції за прострочення”, — попереджає Томашевська.
Вона також рекомендує долучити до справи професіонала — професійного бухгалтера, адже самотужки тут можна не впоратися. А це означає, що витрати зростуть: за такої кількості документів вартість його послуг становитиме приблизно до 25 000 грн на місяць.
“Уявімо, що у ФОП 100 відвантажень товару на місяць. Це означає, що складатиметься 100 податкових накладних щомісяця. Кожна накладна повинна бути правильно сформована в обліковій базі, а потім відправлена на реєстрацію в ДПС. Ручного варіанту виконати цю задачу не існує”, — каже Олександра Томашевська.
Уряд та МВФ наводять кілька ключових причин для такої радикальної зміни. Найпершою називають боротьбу з “дробленням”: великі компанії часто розбивають свій бізнес на десятки ФОПів, щоб уникати сплати ПДВ. Новий ліміт у 1 млн грн робить таку схему економічно невигідною. Проте, чи спрацює це на практиці і чи зникнуть схеми та продаж контрабандних товарів?
“Це найцікавіше питання. Вважаю, що саме собою запровадження обовʼязку сплати ПДВ ФОПами не усуває проблему ні продажу контрабандних товарів, ні дроблення бізнесу. Для схемних компаній це лише невелике зростання вартості обслуговування бізнесу”, — каже Томашевська.
Також запровадження 20% ПДВ має принести до держбюджету приблизно 40 млрд грн додаткових надходжень на рік. Плюс наближення українського податкового законодавства до Директив ЄС, де пороги для ПДВ зазвичай значно нижчі, ніж чинні українські ліміти для спрощеної системи.
Проте є ризик, що запровадження ПДВ для малого бізнесу вдарить на вартість товарів та послуг.
“Оскільки до ціни доведеться додавати 20% ПДВ, ваші пропозиції можуть стати дорожчими для кінцевого споживача. Це створює нерівні умови: мікробізнес із доходом до 1 млн грн зможе тримати низькі ціни, тоді як ті, хто трохи перетнув цю межу, будуть змушені або піднімати ціни, або втрачати 20% власного прибутку”, — пояснює Литвиненко.
Навантаження зросте нерівномірно. Найбільше постраждають ті, у кого мало документально підтверджених витрат (наприклад, ІТ-сфера, юристи, консультанти). Оскільки у них немає “вхідного” ПДВ від постачальників, їм доведеться сплачувати майже всі 20% від обороту в бюджет. Для багатьох це може зробити бізнес просто невигідним.
Тож недарма фахівці називають законопроєкт Мінфіну про обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ при доході понад 1 млн грн найбільш радикальною зміною спрощеної системи оподаткування за останні десятиліття. Вона означає перехід від моделі “підтримки малого бізнесу низькими податками” до моделі “європейської уніфікації”.
Реформа змушує бізнес “дорослішати” швидше. Україна поступово прибирає податкові лазівки, наближаючи умови роботи до стандартів ЄС. Водночас успіх цієї ініціативи залежатиме від того, чи зможе держава забезпечити простий та прозорий сервіс адміністрування ПДВ, який би не “душив” малий бізнес бюрократією.
