За що ДПС масово штрафує український бізнес у 2026 році (Сергій Литвиненко)

Результати роботи підрозділів податкового аудиту за перші шість місяців 2026 року чітко сигналізують: держава перейшла до максимально активної фази наповнення бюджету. Понад 12 тисяч фактичних перевірок за пів року та 500 мільйонів гривень донарахованих фінансових санкцій свідчать про те, що Державна податкова служба України вийшла на максимальні оберти своєї «рейдової» спроможності.

З цієї суми понад 200 млн грн уже надійшли до бюджету, а решта 300 млн грн наразі перебувають на стадії узгодження або оскарження.

Ризик-орієнтований підхід: чому податкова більше не ходить «наосліп»

Податківці більше не здійснюють візити навмання. Натомість використовується глибокий попередній аналіз баз даних, відкритих реєстрів та внутрішніх систем фіскалів.

Візити здійснюються туди, де аналіз вказує на аномалії, такі як невідповідність кількості персоналу обсягам виторгу або тривала відсутність транзакцій через касові апарати. Спостерігається відчутне зростання як кількості візитів інспекторів, так і загальної суми донарахувань.

ДПС б’є точково туди, де аналітичні системи (наприклад, розбіжність між закупленим імпортом та фіскалізованими продажами) показують явні відхилення. Крім того, податкова активно моніторить соцмережі для виявлення нелегального e-commerce та використовує сервіси швидких скарг від громадян, такі як «TAX Control».

Топ порушень: за що підприємці платять найбільші штрафи

Аналізуючи свіжу статистику та реальні кейси, можна виділити кілька ключових зон ризику, які генерують для малого та середнього бізнесу мільйонні фінансові втрати:

— невикористання РРО/ПРРО та невидача чеків — абсолютний лідер санкцій під час контрольних закупівель (сюди ж відноситься незаконна відмова клієнтам у розрахунку банківськими картками: перевірки кав’ярень у кількох регіонах уже сумарно принесли 1,1 млн грн штрафів);

— тіньова зайнятість та неоформлені працівники: порушення трудового законодавства призводять до найбільших сум санкцій, оскільки штрафи прив’язані до мінімальної зарплати, а формальні цивільно-правові договори замість трудових більше не рятують бізнес від перекваліфікації з боку Держпраці;

— відсутність первинних документів на товар: продаж продукції без накладних, що підтверджують її походження (найчастіше страждають продавці техніки, автозапчастей, косметики та парфумерії);

— діяльність повністю «в тіні»: ведення бізнесу взагалі без державної реєстрації ФОП чи ТОВ або без відповідних кодів КВЕД.

Географія рейдів та найгучніші кейси півріччя

Географія перевірок є максимально широкою — від Київщини до Хмельниччини, а податкова активно «наздоганяє пропущені роки» мораторію. Окремо можна виділити два головні тренди: онлайн-торгівлю та готельно-туристичний бізнес у регіонах, який сильно розвинувся за час війни.

Ось найяскравіші приклади перевірок за останні шість місяців:

— Тіньовий курорт на Тернопільщині: готельний комплекс із басейном приймав гостей та брав гроші за проживання, але офіційно взагалі не існував — жодної реєстрації чи касового апарату;

— Рейд «два в одному» в Івано-Франківську: в одному кафе у центрі міста працювали одразу два підприємці (у одного виявили 7 неоформлених працівників (штраф майже 9 млн грн), а у іншого — необлікований алкоголь на 150 тис. грн);

— Масштабна мережа без КВЕДів на Хмельниччині: підприємець розставив по всій області понад 40 автоматів із продажу очищеної води, але жоден не був задекларований. Штраф склав понад 1 млн грн;

— Instagram-магазин парфумерії: популярний онлайн-майданчик зберігав та продавав косметику без жодних первинних документів, де податківці вилучили продукції на 800 тис. грн.

Висновки для бізнесу: оскаржувати чи перевіряти себе заздалегідь?

Той факт, що 300 млн грн штрафів ще не надійшли до бюджету, свідчить про активний опір підприємців. Бізнес не готовий беззаперечно сплачувати величезні суми, тому спори переходять у тривалі судові процеси.

Проте рішення податкових органів не є беззаперечними: підприємці мають пам’ятати, що рішення податкового органу можуть бути оскаржені, якщо перевірка проведена з порушенням закону або висновки є необґрунтованими.

Для сумлінного бізнесу дешевше забезпечити належний облік, ніж потім витрачати час на судові спори. Адже превентивний правовий, податковий та кадровий аудит діяльності сьогодні коштує в рази дешевше, ніж подальший судовий захист активів від фінансових санкцій.